Зарегистрирован: 11 окт, 2014, 21:36 Сообщения: 802
|
bars_12 Wrote: Да - тут мне пришлось утешать еще как раз таки зарьковчанку показывая ссыли на то как валят в Турции бывших басаевских бандюков - сами чеченцы валят. Есть просто еще такие жители Харькова (пусть и среди эмигррантов) которым стыдно что Билецкий тоже харьковчанин. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1 ... 0%B8%D1%87Андрі́й Євге́нійович Біле́цький (нар. 5 серпня 1979, Харків, Харківська область, УРСР) — український військовий, громадський та політичний діяч, командир полку «Азов» Національної гвардії України, підполковник міліції. Лідер Соціал-національної асамблеї, колишній керівник силового блоку «Правий сектор»-Схід[1], колишній політв'язень у справі «оборонців Римарської». Народний депутат України 8-го скликання.
Андрій Білецький народився 1979 року у місті Харків, Харківської області, УРСР (нині Україна) в українській родині. Батько — Євгеній Михайлович Білецький походить з села Краснопавлівка Лозівського району Харківської області з козацького роду, представники якого заснували село. Мати — Олена Анатолійовна Білецька (Лукашевич) походить з Житомирщини з українського шляхетського роду, до якого належав Василь Лукашевич — засновник «Малоросійського товариства» (1821–1822).
З юнацьких років активно займався спортом, мав І-й юнацький розряд з боксу. Згодом займався ножовим боєм, фехтуванням, практичною стрільбою та іншими видами спорту, в чому досяг значних успіхів. Ці навички допомогли поставити на високий рівень систему вишколів у очолюваних ним організаціях.
Активну участь у націоналістичному русі брав зі студентських часів. У 1999 році разом з групою харківських спортсменів-націоналістів здійснив спробу виїхати на війну в Косово для боротьби з експансією на Балканах.
З 2002 року очолював харківський загін Всеукраїнській організації «Тризуб» ім. С. Бандери. Згодом співпрацював з Українською консервативною партією[2]. У 2003 році розпочав активну співпрацю з харківським осередком СНПУ та дієво підтримував спротив лібералізації СНПУ і перетворенню її у ВО «Свобода».
Після розпуску по Україні Товариства сприяння ЗС та ВМФУ «Патріот України» при СНПУ, створив нову, незалежну від будь-яких партійних структур, організацію «Патріот України», від початку існування якої був її командиром. Першими членами цієї організації стали молоді бійці з харківських осередків СНПУ, УНА-УНСО і «Тризубу».
Від початку діяльності «Патріоту України» планував, координував та брав участь в усіх її заходах. Особисто очолював практично всі групи бійців, що здійснювали операції з виявлення точок наркоторгівлі, затримання нелегальних мігрантів тощо. Керував усіма масовими акціями «Патріота України» (маршами, мітингами, спортивними заходами, акціями громадської непокори та масовими силовими акціями). Під час сутичок з міліцією під час проведення маршу на честь УПА 18 жовтня 2008 року був заарештований разом з усіма бійцями організації.
Набутий громадсько-політичний досвід дозволили Андрію Білецькому виступити ініціатором утворення та очолити Соціал-Національну Асамблею.
28 листопада 2013 року, під час подій Євромайдану, члени організації «Патріот України» (разом з іншими націоналістичними організаціями) склали кістяк новоутвореного «Правого сектора».
12 березня 2014 був призначений керівником силового блоку «Правий сектор»-Схід у складі чотирьох областей: Харківської, Донецької, Полтавської та Луганської[1].
23 серпня 2011 року, в офісі харківського осередку організації «Патріот України» (м. Харків, вул. Римарська, 18) відбувся конфлікт зі стріляниною. Організація заявила про те, що на офіс скоїв збройний напад відомий в мережі інтернет українофоб Сергій Колесник, в ході якого він поранив двох старшин «ПУ» (Ігоря Михайленка та Віталія Княжого). За даними МВС учасники організації отримали легкі травми гумовими кулями, а Сергій Колесник був госпіталізований у непритомному стані, у нього виявили дві відкриті черепно-мозкові травми, ножові поранення в області грудної клітини, забій тім'яної області та тулуба. Сайт облуправління міліції, в рамках розслідування кримінальної справи за фактом бійки кваліфікував подію як вчинення нападу на Сергія Колесника із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого.
11 вересня 2011 року, І. Михайленко та В. Княжого заарештували за підозрою в замаху на вбивство Колесника[4]. За словами Колесника приводом для конфлікту послужила суперечка в інтернеті, під час якого один з учасників організації заявив, «що жителі Харкова мали б кращу долю, якби в Україні панували фашисти» і у відповідь на обурення запропонував приїхати в офіс на Римарську, 18. Він приїхав в офіс організації і попросив охоронця покликати співрозмовника. Відразу після цього з офісу у двір вийшли близько восьми осіб, одягнених у камуфльовану і чорну форму, які почали його бити і в процесі побиття погрожували розправою його родичам[5].
27 грудня 2011 року, Андрій Білецький був заарештований у справі «Оборонців Римарської» за звинуваченням у справі про напад на Сергія Колесника за ст. 187 Кримінального кодексу (розбій, здійснений за попередньою змовою групою осіб)[7][4]. 29 грудня щодо нього було обрано запобіжний захід у вигляді 2-х місяців тримання під вартою. 16 лютого 2012 року термін перебування під вартою було продовжено до 27 квітня 2012 р. Утримувався у Харківському СІЗО — сумнозвісно відомому ще з часів радянських репресій як «Холодногірська тюрма».
24 лютого 2014 Верховна Рада прийняла постанову № 4202 «Про звільнення політвʼязнів». Виконуючи цю постанову, 25 лютого Андрію Білецькому, Ігорю Михайленку, Віталію Княжеському, Олегу Однороженку і Сергію Павліченку, які утримувались у Харківському слідчому ізоляторі та Диканівській ВК № 12 УДПтСУ в Харківській області, видали довідки про звільнення із вказаних установ[8].
5 травня 2014 у Бердянську, Андрій Білецький став засновником батальйону територіальної оборони «Азов» (з 20 листопада — полк) і подальшим його командиром. Основою батальйону стали учасники СНА, «Патріота України» та організації Автомайдан.
13 червня 2014 батальйон «Азов» під керівництвом Андрія Білецького брав ключову участь в успішному звільненні Маріуполя від терористів у ході одного з етапів антитерористичної операції на сході України. При цьому «Азов» зазнав тільки дві серйозні втрати — один боєць загинув, інший був серйозно поранений. Бійці батальйону «Азов» взяли також в полон самопроголошеного мера Маріуполя — терориста Олександра Фоменка[9].
2 серпня 2014 Президент України Петро Порошенко нагородив командира батальйону «Азов» майора міліції Білецького Андрія Євгенійовича «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» Орденом «За мужність» III ступеня[10].
15 серпня 2014 року командир ПСМОП «Азов» Андрій Білецький отримав позачергове звання підполковника мiлiцiї[11].
Відзнаки і нагороди[ред. • ред. код] Почесний громадянин Маріуполя (2015)[18] Орден «За мужність» III ступеня (2014)[10]
Конечно, стыдно за бандитов, неофашистов, неадекватов, убийц, маньяков и прочих почётных ныне граждан.
|
|